Полякам

Стихи Шевченко Тарас
"Полякам"

Ще як були ми козаками,
А унії не чуть було,
Отам-то весело жилось!
Братались з вольними ляхами,
Пишались вольними степами,
В садах кохалися, цвіли,
Неначе лілії, дівчата.
Пишалася синами мати,
Синами вольними... Росли,
Росли сини і веселили
Старії скорбнії літа...
Аж поки іменем Христа
Прийшли ксьондзи і запалили
Наш тихий рай. І розлили
Широке море сльоз і крові,
А сирот іменем Христовим
Замордували, розп'яли.
Поникли голови козачі,
Неначе стоптана трава.
Украйна плаче, стогне-плаче!
За головою голова
Додолу пада. Кат лютує,
А ксьондз скаженим язиком
Кричить: “Te Deum! алілуя!..”

Отак-то, ляше, друже, брате!
Неситії ксьондзи, магнати
Нас порізнили, розвели,
А ми б і досі так жили.
Подай же руку козакові
І серце чистеє подай!
І знову іменем Христовим
Ми оновим наш тихий рай.
А. Н. Плещеев - «В те дни когда...»

Все стихи Шевченко Тарас Г. - Полякам

Читайте также Все стихи Шевченко Тарас Г. по теме :

Проторила я дорожку
Проторила я дорожку Через яр, Через горы, мой сердешный, На базар. Парням бубл...

Сон
На панщині пшеницю жала, Втомилася; не спочивать Пішла в снопи, пошкандибала Івана...